Доведення до банкрутства: умови притягнення до кримінальної відповідальності

 

Доведення до банкрутства – це умисне, з корисливих мотивів, іншої особистої заінтересованості або в інтересах третіх осіб вчинення громадянином – засновником (учасником) або службовою особою суб’єкта господарської діяльності дій, що призвели до стійкої фінансової неспроможності суб’єкта господарської діяльності, якщо це завдало великої матеріальної шкоди державі чи кредитору.

Такі дії є кримінально караними, а саме, статтею 219 КК України за їх вчинення передбачена кримінальна відповідальність у вигляді штрафу від п’ятисот до восьмисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеження волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Об’єктивна сторона злочину полягає у вчиненні дій, які призводять до стійкої фінансової неспроможності суб’єкта господарської діяльності, і заподіянні внаслідок цього великої матеріальної шкоди державі чи кредитору.

Злочин є закінченим з моменту настання сукупності вказаних наслідків.

Спільною рисою таких дій є їх спрямованість проти інтересів відповідної юридичної особи і спричинення ними відповідної матеріальної шкоди.

Наразі в законодавстві України відсутнє визначення такого поняття, як «стійка фінансова неспроможність». Найбільш наближеним за своїм змістом до цього поняття є передбачене в Кодексі з процедур банкрутства поняття «неплатоспроможність» – неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов’язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом.

Як бачимо, законодавство не пов’язує притягнення до кримінальної відповідальності по статті 219 КК України, з такою обов’язковою умовою, як порушення господарським судом справи про банкрутство. Проте, на практиці, навряд чи можлива ситуація, коли за «доведення до банкрутства» буде притягненно до кримінальної відповідальності будь-яку особу за відсутності самої справи про банкрутство. Але, напевно, що вирішальне значення матиме не формальне порушення провадження у справі про банкрутство, а результати судово-економічної експертизи, яка повинна буде дати відповідь на питання, чи мають місце ознаки стійкої фінансової неспроможності, чи ні.

Далі, аналізуючи можливість встановлення причинно-наслідкового зв’язку між діями керівника і наставшою стійкою фінансовою неспроможністю, звернімося до «Методичних рекомендацій щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства», затверджених наказом Міністерства економіки України від 19 січня 2006 р. N 14. Це дозволить нам приблизно визначити, в яких саме діях керівника правоохоронні органи (до речі, підслідність цієї статті віднесено до слідчих органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства) можуть запідозрити доведення до банкрутства?

Так, згідно «Методичних рекомендацій», визначення ознак дій з доведення до банкрутства здійснюється за період, що починається за три роки до дати порушення справи про банкрутство, у разі наявності ознак неправомірних дій відповідальних осіб боржника, що призвели до його стійкої фінансової неспроможності, у зв’язку з чим боржник був не в змозі задовольнити в повному обсязі вимоги кредиторів або сплатити обов’язкові платежі.

У ході визначення ознак дій з доведення до банкрутства аналізується рівень забезпечення зобов’язань кредиторів за період проведення аналізу. Рівень забезпечення зобов’язань кредиторів характеризується такими показниками:
– забезпечення зобов’язань боржника всіма його активами (відношення суми активів боржника до суми його зобов’язань);
– забезпечення зобов’язань боржника його оборотними активами (відношення оборотних активів до суми зобов’язань боржника);
– розмір чистих активів (різниця між сумою активів підприємства та сумою його зобов’язань).

Під час визначення ознак дій з доведення до банкрутства заповнюється таблиця 26 “Показники для виявлення ознак дій з доведення до банкрутства”.

Якщо буде встановлено, що вищезазначені показники погіршилися протягом періоду, який аналізується, з’ясовується причина погіршення цих показників шляхом перевірки фінансово-господарських договорів підприємства.
Економічними ознаками дій з доведення до банкрутства може вважатися такий фінансово-економічний стан боржника, коли виконання умов договорів призвело до погіршення показників оцінки його фінансового стану, зокрема:
– підписання завідомо невигідних для підприємства (у тому числі фіктивних) договорів;
– необгрунтованої виплати грошових коштів, необгрунтованої передачі третім особам майна;
– прийняття нераціональних управлінських рішень, які негативно впливають на виробничу, торгівельну, іншу статутну діяльність підприємства, що призводить до фінансових збитків та втрат;
– заплутування звітності, знищення документів або інформації, унаслідок чого неможлива ефективна робота підприємства тощо.

Крім того, необхідно проаналізувати заходи, вжиті керівництвом підприємства, щодо стягнення заборгованості (повнота та своєчасність проведеної претензійно-позовної роботи) та своєчасності розв’язання проблем у виробничому процесі тощо.

Навмисне погіршення фінансово-господарського стану підприємства можна визначити за такими основними ознаками:
– зменшення розміру, приховування та заниження оцінки майна, яке знаходиться у розпорядженні підприємства;
– штучне збільшення розміру кредиторської та дебіторської заборгованості;
– продаж задіяних у виробничо-господарській діяльності основних засобів (особлива увага приділяється договорам відчуження майна або оренди майна, зокрема перевіряється відповідність ціни реалізації ринковій та наявність дозволу на вказані операції органу, уповноваженого управляти майном);
– продаж товарів (робіт, послуг), які виготовляє підприємство, за ціною, нижчою за собівартість, без належних економічних підстав (наприклад, регульована ціна реалізації, яка корегується за рахунок коштів державної підтримки; продаж за передоплатою; тимчасове зниження ціни в рекламних цілях; продаж морально застарілої продукції; продаж продукції, що не користується попитом; продаж товарних залишків готової продукції для перепрофілювання або запуску нового виробництва; продаж товарних залишків (сезонної продукції) у зв’язку із закінченням сезону тощо);
– у разі збиткової діяльності підприємства спрямування отримуваних грошових засобів та інвестицій на закупівлю товарів, робіт, послуг, безпосередньо не задіяних у виробничо-господарській діяльності;
– необґрунтоване зменшення або збільшення штату підприємства.

Як бачимо, «Методичні рекомендації» також не дають відповіді на всі питання, що можуть виникнути в ході кваліфікації дій посадової особи. Іншими словами, лише об’єктивно, тобто без врахування внутрішнього, вольового ставлення особи до вчинених нею дій, практично не можливо відокремити доведення до банкрутства від нормального виробничо-господарського ризику.

Тому іншим, не менш вирішальним для кваліфікації моментом, є наявність прямого чи непрямого умислу як обов’язкового елементу складу даного злочину. Крім того, обов’язковою ознакою суб’єктивної сторони є також мотив – корислива чи інша особиста заінтересованість винної особи або її бажання задовольнити ті чи інші інтереси третіх осіб.

Дійсно, фінансове становище юридичної особи іноді може погіршитись і внаслідок бездіяльності, наприклад, через невжиття заходів щодо захисту її майнових інтересів (незаявлення претензії, непред’явлення позову про стягнення грошей чи майна з боржників, неотримання майна чи коштів тощо). Така бездіяльність, якщо вона навіть призвела до стійкої фінансової неспроможності підприємства, сама по собі не утворює складу даного злочину. Проте, якщо така бездіяльність мала місце після вчинення відповідних дій, наприклад укладення удаваної угоди, справжньою метою якої була передача іншій особі майна, майнових прав, сплата грошових коштів без належної компенсації, і безпосередньо була пов’язана з їх вчиненням, вона може вважатися ознакою об’єктивної сторони цього злочину.

Суб’єктом злочину можуть бути засновник, учасник або службова особа юридичної особи – суб’єкта господарської діяльності, які, виходячи із організаційно-правової форми відповідної юридичної особи, мають повноваження, необхідні для вчинення передбачених ст.219 КК України дій. Не може бути суб’єктом даного злочину індивідуальний підприємець, який здійснює свою діяльність без створення юридичної особи.

Смірнов О.О., адвокат

18 коментарів до “Доведення до банкрутства: умови притягнення до кримінальної відповідальності

  1. Николай

    Различить нормальный производственный риск и доведение до банкротства – это реально вообще?

  2. Андрій

    Досить цікавий аналіз ст. 219 КК України у розрізі «Методичних рекомендацій», який поступово доводить до думки навіть пересічних громадян, про те, що доведення до банкрутства не є самоціль, та може мати різні цілі: від приховування іншого злочину і фінансових шахрайств до ухилення від оподаткування чи знищення заборгованості перед кредиторами. Тому і кваліфікація кримінальних злочинів за статтею 219 КК України часто здійснюється за сукупністю різних злочинів.

  3. Яна

    Это конечно самое наилучшее, собственно что сегодня можно было выискать по представленной теме. Мерси

  4. Вадим

    Представленная заметка оказала на мой внутренний мир яркое впечатленьице. Поделюсь безусловно с друзьями

  5. CBD for Sale

    I am really impressed together with your writing abilities and also with the format on your weblog.
    Is that this a paid theme or did you modify it your self?

    Anyway stay up the nice quality writing, it’s uncommon to look a nice weblog like
    this one these days..

    my page: CBD for Sale

  6. Jody Simmonds Euell

    I really wanted to make a brief word to express gratitude to you for the amazing tips and tricks you are writing at this site. My time consuming internet look up has finally been compensated with good quality details to write about with my friends. I would admit that many of us site visitors actually are rather lucky to be in a wonderful website with many perfect professionals with useful principles. I feel truly privileged to have seen your entire webpages and look forward to plenty of more brilliant minutes reading here. Thank you again for a lot of things. Jody Simmonds Euell

  7. erotik

    I like the valuable info you provide in your articles. I’ll bookmark your blog and check again here regularly. I am quite certain I’ll learn plenty of new stuff right here! Good luck for the next! Florette Dunn Gearalt

  8. erotik

    Es ist in Wirklichkeit eine nette und nützliche Information. Ich bin zufrieden, dass Sie uns diese nützlichen Informationen gerade mitgeteilt haben. Bitte halten Sie uns so auf dem Laufenden. Danke für das Teilen. Averyl Bruis Kylstra

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *