1. Загальні стандарти якості надання правової допомоги адвокатом
1.1. Адвокат надає правову допомогу лише на підставі договору з клієнтом (стаття 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі – Закон про адвокатуру та адвокатську діяльність)).
1.2. Після укладення договору адвокат проводить перше конфіденційне побачення з клієнтом, з’ясовує обставини справи, отримує від нього інформацію, що має правове значення, ознайомлюється з наявними у клієнта документами та з’ясовує бажаний для клієнта результат. У разі необхідності отримання інформації чи документів, що можуть бути надані виключно клієнтом, адвокат повідомляє про це клієнта та роз’яснює неможливість подальшого виконання доручення без наданих клієнтом інформації чи документів. У разі, коли клієнт не має можливості самостійно пересуватися (люди з інвалідністю), конфіденційне побачення з адвокатом відбувається у зручному для клієнта приміщенні (статті 20, 21 Закону про адвокатуру та адвокатську діяльність, стаття 18 Правил адвокатської етики).
1.3. Після вивчення обставин справи адвокат переконується у наявності фактичних і правових підстав для виконання доручення та доводить їх клієнту. Адвокат повідомляє клієнту в загальних рисах, який час і обсяг роботи вимагатиметься для виконання цього доручення та які правові наслідки досягнення результату, якого бажає клієнт. При цьому адвокат не гарантує клієнтові досягнення певного результату виконання доручення та не сприяє прямо або опосередковано формуванню у нього необґрунтованих надій, а також уявлення, що адвокат може вплинути на результат іншими засобами, окрім сумлінного виконання своїх професійних обов’язків. За наслідками обговорення адвокат з клієнтом узгоджує правову позицію у справі та складає відповідний протокол (пункт 3 частини другої статті 21 Закону про адвокатуру та адвокатську діяльність; частини друга, третя та п’ята статті 18, стаття 19 Правил адвокатської етики).
1.4. У випадку, коли адвокат дійде висновку про відсутність фактичних та правових підстав для виконання доручення, він зобов’язаний повідомити про це клієнта та узгодити з ним зміну змісту доручення, що відповідав би тому гіпотетичному результату, який може бути досягнутий згідно з чинним законодавством, або відмовитись від прийняття доручення. Адвокат повинен неупереджено й об’єктивно повідомити клієнту наявність відомих йому фактичних і правових підстав, які можуть позитивно або негативно впливати на ймовірне виконання певного доручення, і поінформувати в загальних рисах, який час і обсяг роботи вимагатиметься для виконання цього доручення та які правові наслідки досягнення результату, що бажає клієнт. Про неможливість виконання доручення адвокат, з урахуванням процесуальних строків, складає письмовий правовий висновок у двох примірниках, один з яких залишається у адвоката, другий надається (надсилається, передається) клієнту. Адвокат ознайомлює клієнта з правовим висновком, роз’яснює його суть та правові наслідки. У разі неможливості або відмови клієнта від ознайомлення з правовим висновком, адвокат зазначає про це у правовому висновку. Якщо за наявності фактичних і правових підстав для виконання доручення свідомо для адвоката існує поширена несприятлива (з точки зору гіпотетичного результату, бажаного для клієнта) практика застосування відповідних норм права, адвокат зобов’язаний повідомити про це клієнта (пункт 1 частини першої статті 21 Закону про адвокатуру та адвокатську діяльність; частини третя, четверта та п’ята статті 18, стаття 19 Правил адвокатської етики).
1.5. Адвокат спільно з клієнтом визначають коло повноважень, якими клієнт наділяє адвоката для виконання доручення, про що зазначається у договорі, а також в ордері адвоката (стаття 26 Закону про адвокатуру та адвокатську діяльність; статті 244 – 250 Цивільного кодексу України (далі – ЦК); статті 42, 44 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК); статті 56, 58, 59 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС)).
1.6. У разі якщо адвокатом встановлено, що законний представник діє всупереч інтересам недієздатного, обмежено дієздатного, малолітнього, неповнолітнього, якого він представляє, адвокат: вживає всіх доступних йому заходів для захисту законних прав та інтересів клієнта, зокрема повідомляє органи опіки та піклування, правоохоронні органи, тощо (частина перша статті 4, пункт 2 частини першої статті 28 Закону про адвокатуру та адвокатську діяльність; стаття 37 Правил адвокатської етики; статті 43, 241 ЦПК).
1.7. У разі незгоди клієнта з будь-якими рішеннями, діями або бездіяльністю органів державної влади, місцевого самоврядування, громадських об’єднань, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та їх посадових осіб, за наявності законних підстав адвокат складає відповідну скаргу та роз’яснює клієнтові порядок і наслідки її подання. У разі коли адвокат вважає за необхідне оскаржити рішення, дії чи бездіяльність вищевказаних суб’єктів, а клієнт заперечує проти подання зазначених скарг, адвокат оформлює письмову відмову клієнта від пропонованого оскарження (стаття 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод; стаття 55 Конституції України; стаття 8 Правил адвокатської етики).
1.8. У разі настання обставин, що передбачають припинення або унеможливлюють надання правової допомоги, адвокат негайно письмово інформує клієнта (стаття 28 Закону про адвокатуру та адвокатську діяльність).
1.9. Якщо адвокат з’ясовує, що у справі наявний конфлікт інтересів, він має негайно роз’яснити це клієнту (пункт 3 частини першої статті 21, стаття 28 Закону про адвокатуру та адвокатську діяльність;
стаття 9 Правил адвокатської етики).
1.10. Адвокат дотримується встановлених законом процесуальних строків при наданні правової допомоги та реагує на їх порушення іншими учасниками у встановленому порядку (статті 67 – 73, 157, 203, 217, 228, 265, 280, 284, 294, 303-1, 325, 330-1, 356, 362, 371, 381, 385, 391 ЦПК; статті 99 – 103, 179, 186, 195-1, 212, 214-1, 238, 247, 261 КАС; статті 28, 116, 117, 304, 308 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК); стаття 20 Закону про адвокатуру та адвокатську діяльність).
1.11. Адвокат інформує клієнта про стан розгляду справи та погоджує з ним процесуальні дії, вчинення/не вчинення яких може вплинути на результат розгляду справи (стаття 21 Закону про адвокатуру та адвокатську діяльність; частина перша статті 18, стаття 26 Правил адвокатської етики).
1.12. Після припинення договору адвокат повертає клієнту отримані від нього документи та/або речі (речові докази), та інформує клієнта про виконану роботу (стаття 21 Закону про адвокатуру та адвокатську діяльність; стаття 35 Правил адвокатської етики).
1.13. У разі порушення професійних прав адвоката та гарантій адвокатської діяльності адвокат невідкладно вживає заходів щодо їх відновлення та письмово інформує про це раду адвокатів регіону.
1.14. Адвокат, виконуючи договір в цивільному/адміністративному провадженні, веде досьє згідно з орієнтовним переліком матеріалів адвокатського досьє.
2. Окремі стандарти якості надання правової допомоги на стадії досудового врегулювання цивільного/адміністративного спору
2.1. Якщо інформації, яку надав клієнт, не достатньо для з’ясування всіх обставин справи, адвокат вживає всіх можливих заходів для отримання даної інформації, збирає відомості про факти, що можуть бути використані як докази, в установленому законом порядку (статті 20, 24 Закону про адвокатуру та адвокатську діяльність; стаття 10 ЦПК; стаття 11 КАС; Закон України “Про інформацію”; Закон України “Про доступ до публічної інформації”; стаття 18 Закону України “Про звернення громадян”).
2.2. У випадку існування можливості досудового врегулювання спору адвокат роз’яснює клієнту порядок та наслідки його застосування (Частина четверта статті 124 Конституції України; стаття 20 Закону про адвокатуру та адвокатську діяльність; частина друга статті 8 Правил адвокатської етики);
2.3. З урахуванням узгодженої правової позиції адвокат готує документ правового та/або процесуального характеру для звернення до суду, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших осіб у межах повноважень, визначених відповідним дорученням, та роз’яснює клієнтові порядок і наслідки його подання. У разі, коли адвокат вважає за необхідне оскаржити рішення, дії чи бездіяльність органу державної влади, органу місцевого самоврядування, інших осіб, а клієнт заперечує проти цього, адвокат оформлює письмову відмову клієнта від пропонованого оскарження (пункт 2 частини першої статті 19, пункт 4 частини першої статті 20, стаття 24 Закону про адвокатуру та адвокатську діяльність).
2.4. Адвокат у разі необхідності та за наявності правових підстав після узгодження з клієнтом подає клопотання/заяву про забезпечення доказів або забезпечення позову (статті 133, 134, 151, 152 ЦПК; статті 73 – 75, 117 КАС).
2.5. Якщо звернення клієнта стосується лише складення адвокатом процесуального документа без представництва в суді, адвокат має роз’яснити порядок подання такого документа, наслідки розгляду, процесуальні права та обов’язки клієнта.
2.6. У разі пропущення строків та за наявності підстав, передбачених законодавством, адвокат заявляє клопотання про поновлення строків (стаття 73 ЦПК; стаття 102 КАС).
2.7. За наявності правових підстав під час подання позову до суду адвокат готує обґрунтоване клопотання про відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення клієнта від їх сплати (стаття 82 ЦПК; стаття 88 КАС; статті 5, 8 Закону України “Про судовий збір”).
3. Окремі стандарти надання правової допомоги під час судового розгляду
3.1. Адвокат, який уклав договір на представництво інтересів особи, щодо якої судове провадження розпочато, ознайомлюється з матеріалами справи (статті 27, 31, 34, 35, 38, 42 ЦПК; статті 49, 51, 54, 56 КАС).
3.2. У разі необхідності вивчення матеріалів справи, формування правової позиції, ознайомлення зі значним обсягом матеріалів та в інших необхідних випадках, адвокат готує для клієнта клопотання про відкладення розгляду справи/оголошення перерви (стаття 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод; статті 27, 191 ЦПК; статті 49, 150 КАС).
3.3. Адвокат, який представляє інтереси відповідача, за наявності правових підстав та виходячи з виробленої правової позиції подає заперечення проти позову, а при необхідності – зустрічний позов (статті 27, 31, 123, 124, 128, 130 ЦПК; стаття 51 КАС).
3.4. З урахуванням узгодженої з клієнтом правової позиції адвокат в межах повноважень, наданих йому клієнтом, бере участь в судових засіданнях всіх інстанцій та процесуальних діях (статті 42, 44 ЦПК; статті 56, 59 КАС; статті 20, 21 Закону про адвокатуру та адвокатську діяльність).
3.5. У разі необхідності, адвокат заперечує проти задоволення судом вимог, заяв та клопотань інших учасників процесу, що суперечать законним інтересам клієнта, висловлює власні доводи, міркування та заперечення по суті справи, виходячи з узгодженої з клієнтом правової позиції (статті 27, 31, 128 ЦПК; статті 49, 51 КАС).
3.6. У разі незгоди клієнта з будь-якими рішеннями суду і за наявності фактичних обставин та правових підстав, адвокат складає відповідну скаргу та роз’яснює клієнтові порядок і наслідки її подання. У разі коли адвокат вважає за необхідне оскаржити рішення, дії чи бездіяльність суду, а клієнт заперечує проти цього, адвокат оформлює письмову відмову клієнта від пропонованого оскарження (стаття 55 Конституції України; стаття 7 Правил адвокатської етики).
3.7. Адвокат збирає докази, з метою підтвердження обставин, на які він посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень проти доводів, клопотань, доказів інших осіб, які беруть участь у справі. У випадках виникнення складнощів у процесі отримання доказів адвокат в інтересах клієнта заявляє клопотання про їх забезпечення/витребування (статті 133, 137 ЦПК; статті 69 – 75 КАС).
3.8. У цивільній справі адвокат подає докази до або під час проведення попереднього судового засідання судом першої інстанції у позовному провадженні, а якщо попереднє судове засідання у справі не проводиться – до початку розгляду справи по суті. З урахуванням узгодженої з клієнтом правової позиції адвокат заперечує проти задоволення судом клопотань іншої сторони про долучення до матеріалів судової справи доказів після початку судового розгляду (статті 27, 131 ЦПК).
3.9. Під час судового розгляду адвокат бере участь у дослідженні доказів, за необхідності подає усні й письмові клопотання, пояснення, заявляє відводи та подає клопотання про залучення учасників процесу, які, на його думку, повинні бути залучені до справи, бере участь у допитах, судових дебатах, інших процесуальних діях (статті 20 – 22, 27, 50, 53, 54, 57 – 66, 136, 140, 141, 177, 179 – 193 ЦПК; статті 27, 29, 77, 78, 138, 141 – 149, 152 КАС).
3.10. Якщо, на думку адвоката, для обґрунтування позиції сторони у справі необхідне проведення експертизи, він повідомляє про це клієнта та роз’яснює порядок та наслідки її призначення. Адвокат інформує клієнта, що витрати на оплату виконаної експертом роботи, компенсацію витрат, пов’язаних з проведенням експертизи і викликом до суду експерта, покладаються на сторону, яка заявила клопотання про проведення експертизи. У разі отримання згоди клієнта на проведення такої дії адвокат заявляє клопотання про призначення експертизи та використовує всі права, надані процесуальним законодавством, реалізація яких може вплинути на її результати (статті 86, 145 – 152 ЦПК; статті 81 – 85, 92 КАС).
3.11. Адвокат подає клопотання про необхідність залучення перекладача/сурдоперекладача, у разі, коли клієнт не володіє державною мовою та/або є глухим, німим або глухонімим (статті 55, 86 ЦПК; статті 68, 92 КАС).
3.12. Адвокат завчасно належним чином повідомляє суд та клієнта про неможливість прибути в судове засідання (статті 169, 191 ЦПК; стаття 128 КАС; стаття 44 Правил адвокатської етики).
3.13. Адвокат за наявності правових підстав роз’яснює клієнту можливість укладення мирової угоди у цивільній справі, її умови, порядок та наслідки її укладення. Адвокат роз’яснює клієнту можливість примирення сторін в адміністративній справі, його умови, порядок та наслідки примирення (стаття 175, пункт 4 частини першої статті 205, частина п’ята статті 235, статті 306, 334 ЦПК; статті 113, 136, пункт 3 частини першої статті 157 КАС).
3.14. У разі незгоди клієнта з рішенням суду адвокат роз’яснює клієнтові порядок і наслідки подання відповідної скарги/заяви. Після узгодження правової позиції адвокат складає та подає скаргу, а також здійснює представництво інтересів клієнта під час її розгляду в суді. У разі коли адвокат вважає за необхідне оскаржити/переглянути судове рішення, а клієнт заперечує проти цього, адвокат оформлює письмову відмову клієнта від пропонованого оскарження/перегляду (статті 13, 292, 324, 354, 361, 389-1 ЦПК; статті 13, 185, 211, 237 КАС).
3.15. У разі коли клієнт безпідставно, на думку, адвоката, наполягає на оскарженні/перегляді судового рішення, адвокат пропонує клієнту узгодити правову позицію в протоколі узгодження правових питань, складає письмовий правовий висновок (статті 27, 31, 292 – 300, 324 – 330, 354 ЦПК; статті 13, 185, 211, 237 КАС; пункт 3 частини другої статті 21 Закону про адвокатуру та адвокатську діяльність).
3.16. Під час оскарження рішення суду в адміністративній справі адвокат, за необхідності, заявляє клопотання про розгляд справи за участю клієнта (частина третя статті 187, частина третя статті 191, пункт 1 частини першої статті 197, частина третя статті 213, частина третя статті 216, частина третя статті 217 КАС).
4. Окремі стандарти якості правової допомоги при здійсненні адвокатом представництва у кримінальному провадженні
4.1. З урахуванням узгодженої з клієнтом правової позиції адвокат бере участь у всіх процесуальних діях, що проводяться за участю клієнта, або таких, що можуть обмежити або порушити права та законні інтереси клієнта, у межах повноважень, визначених дорученням на всіх стадіях кримінального провадження (статті 55 – 59, 61 – 64, 65 – 67 КПК).
4.2. У разі здійснення представництва потерпілої сторони в кримінальному провадженні адвокат за наявності фактичних та правових підстав складає цивільний позов в кримінальному процесі та за необхідності бере участь у процесуальних діях. Адвокат роз’яснює клієнту, що у разі не пред’явлення цивільного позову в кримінальному провадженні, а також за умови залишення цивільного позову в кримінальному провадженні без розгляду, особа має право пред’явити його в порядку цивільного судочинства (статті 55 – 59, 61, 127, 128 КПК).
4.3. Адвокат роз’яснює клієнту можливість укладення угоди про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим, її умови, порядок та наслідки укладення. За бажанням клієнта готує проект відповідної угоди (частина четверта статті 56, частина третя статті 394, частина друга статті 407, частина третя статті 424, статті 469 – 471, 473, 474 – 476 КПК).
4.4. Якщо зовнішній вигляд або стан клієнта свідчать про застосування до нього насильства, адвокат, за згодою клієнта, повинен вжити всіх заходів щодо забезпечення клієнту швидкої медичної допомоги, фіксації тілесних ушкоджень, а також інших заходів, передбачених КПК (стаття 27 Конституції України).