Навіщо потрібне забезпечення позову

Судовий процес — це час, а час — це можливість для недобросовісного боржника позбутися майна, на яке потім могло би бути звернене стягнення. Забезпечення позову вирішує саме цю проблему: суд накладає обмеження на майно чи дії боржника ще до ухвалення рішення у справі. Обґрунтованою підставою для цього є існування очевидної загрози порушення законних прав та інтересів позивача, якщо таких заходів не вжити, — тобто реальний ризик, що майбутнє рішення суду просто нічим буде виконати.

Які заходи можна застосувати

Стаття 150 Цивільного процесуального кодексу України передбачає перелік способів забезпечення позову. Для кредитора найбільш актуальний — накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать відповідачеві (п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України). Серед інших передбачених законом заходів — заборона вчиняти певні дії, зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку, передача спірної речі на зберігання третій особі, а також будь-які інші заходи, необхідні для ефективного захисту прав, якщо перелічені в законі варіанти не підходять.

Водночас закон прямо забороняє певні варіанти забезпечення: не можна вживати заходи, які за змістом тотожні самому задоволенню позовних вимог, якщо спір при цьому не вирішується по суті (ч. 10 ст. 150 ЦПК України), — інакше кажучи, забезпечення позову не повинно підміняти собою саме рішення суду. З 19 вересня 2024 року (Закон № 3985-IX) до цього переліку додалася ще одна прямa заборона: не допускається накладення арешту на майно боржника після відкриття щодо нього провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), крім випадків, прямо передбачених Кодексом України з процедур банкрутства.

Головне обмеження: заходи мають бути співмірними

Заходи забезпечення позову (крім арешту морського судна) мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 3 ст. 150 ЦПК України). Це означає, що не можна "про всяк випадок" арештувати все майно боржника, якщо сума позову значно менша за його вартість. Верховний Суд у справі, де йшлося про заборону, накладену на будинок відпочинку, підтримав позицію, що такий захід був явно неспівмірним із заявленими вимогами, і скасував відповідне рішення. Тому в заяві варто чітко обґрунтовувати, чому обраний захід і його обсяг відповідають розміру боргу.

Заяву можна подати ще до звернення з позовом

Це один із найцінніших для кредитора інструментів, про який мало хто знає: заяву про забезпечення позову можна подати не тільки одночасно з позовною заявою чи після відкриття провадження, а й до подання самого позову (ч. 2 ст. 153 ЦПК України). Якщо є обґрунтована терміновість — наприклад, стало відомо, що боржник готується продати квартиру чи переоформити автомобіль, — можна спершу заблокувати це майно, а вже потім, протягом встановленого судом строку, подати повноцінну позовну заяву.

Швидкість розгляду і фактор несподіванки

Заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження — і без повідомлення учасників справи (ст. 153 ЦПК України). Це принципово важливо: якби боржника заздалегідь повідомляли про намір накласти арешт на його майно, у нього був би час це майно приховати чи переоформити. Саме відсутність попереднього повідомлення робить цей інструмент дієвим.

Зворотний бік: зустрічне забезпечення

Закон захищає й інтереси відповідача від необґрунтованого забезпечення позову. Суд може вимагати від позивача внести заставу на випадок, якщо забезпечення позову завдасть відповідачу збитків, а в позові згодом буде відмовлено (ст. 154 ЦПК України, "зустрічне забезпечення"). Причому в деяких випадках суд зобов'язаний його застосувати — зокрема, якщо у позивача немає зареєстрованого в Україні місця проживання чи місцезнаходження та майна в Україні в розмірі, достатньому для покриття можливих збитків відповідача. Це особливо актуально, якщо кредитор — іноземна компанія без активів в Україні.

Якщо в позові відмовлено

Якщо зрештою суд відмовив у задоволенні позову, відповідач має право вимагати від позивача відшкодування збитків, яких він зазнав через забезпечення позову (ст. 159 ЦПК України). Тому перед зверненням із такою заявою варто реалістично оцінювати перспективи справи по суті — забезпечення позову не повинно ставати самоціллю, якщо шанси виграти сам спір невисокі.

Практичні поради кредитору

1. Формулюйте суму й вид забезпечення пропорційно до заявлених вимог — надмірний за обсягом арешт суд або відмовиться накладати, або згодом скасує.
2. Якщо є ризик, що боржник готується позбутися майна, розгляньте подання заяви про забезпечення ще до самого позову.
3. Заздалегідь перевірте через доступні державні реєстри, яке саме майно є в боржника, — це і обґрунтує заяву, і допоможе точно вказати, на що саме накладати арешт.
4. Реалістично зважте ризик зустрічного забезпечення і потенційного відшкодування збитків, якщо перспективи виграшу справи по суті неоднозначні.