Позовна давність у період воєнного стану: скільки часу насправді залишилось на позов

Питання "чи не пропустив я строк на звернення до суду" — одне з найчастіших, яке ставлять кредитори: банки, фінансові компанії, орендодавці, а часто й звичайні люди, яким хтось не повернув борг за розпискою. За останні чотири роки правила підрахунку позовної давності в Україні змінювалися двічі, тому й досвідчені бухгалтери, і власники бізнесу нерідко рахують строк неправильно — в один чи в інший бік. Розберімося, як рахувати правильно станом на сьогодні.

Що таке позовна давність

Позовна давність — це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого права (ст. 256 Цивільного кодексу України). Загальна позовна давність становить три роки (ст. 257 ЦК України). Для окремих вимог закон встановлює спеціальні, скорочені або подовжені строки (ст. 258 ЦК України) — наприклад, для стягнення неустойки (пені, штрафу) строк позовної давності становить один рік.

Важливий нюанс, про який часто забувають: перебіг позовної давності починається не з дня виникнення боргу, а з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права (ст. 261 ЦК України). Для звичайного грошового зобов'язання з визначеним строком виконання це, як правило, наступний день після дня, коли боржник мав розрахуватися.

2022 рік: строки "поставили на паузу"

15 березня 2022 року набрав чинності Закон України № 2120-IX, яким розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України було доповнено пунктом 19: у період дії в Україні воєнного або надзвичайного стану строки, визначені статтями 257–259, 362, 559, 681, 728, 786 і 1293 ЦК України (загальна й спеціальна позовна давність, а також низка інших строків), продовжуються на строк дії такого стану.

На практиці це означало, що з 17 березня 2022 року годинник позовної давності фактично зупинився: скільки б не тривав воєнний стан, строк на звернення до суду не спливав. Це вберегло від втрати права на позов тисячі кредиторів, які з об'єктивних причин (евакуація, релокація бізнесу, зруйнована інфраструктура) не могли своєчасно звернутися до суду.

4 вересня 2025 року: позовну давність "розморозили"

14 травня 2025 року Верховна Рада ухвалила Закон України № 4434-IX "Про внесення зміни до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності". Закон опубліковано 3 червня 2025 року, і відповідно до перехідних правил він набрав чинності 4 вересня 2025 року — через три місяці з дня, наступного за офіційним опублікуванням.

Цей закон — один із найлаконічніших за останні роки: він просто виключає пункт 19 із Прикінцевих положень ЦК України. Жодного окремого детального механізму "розморожування" строків законодавець не передбачив. Наслідок прямий: з 4 вересня 2025 року строки позовної давності знову спливають у звичайному порядку.

Юридична спільнота (зокрема коментарі, опубліковані Національною асоціацією адвокатів України) сходиться на такому практичному правилі для вимог, право на які виникло саме в період дії паузи (з 17.03.2022 по 03.09.2025): оскільки перебіг строку в цей час фактично не розпочинався, відлік трирічного (або іншого спеціального) строку для таких вимог слід починати з 4 вересня 2025 року.

Як порахувати строк за вашою вимогою сьогодні

Залежно від того, коли виникло право на позов (коли настав строк виконання зобов'язання й боржник його порушив), можливі три ситуації.

Право порушено до 17.03.2022. Частина строку вже сплила до цієї дати. З 17.03.2022 по 03.09.2025 перебіг строку був призупинений (продовжений) — цей період до заліку не йде. З 4 вересня 2025 року відлік строку відновився з того місця, на якому зупинився.

Право порушено в період з 17.03.2022 по 03.09.2025. Це найпоширеніша ситуація для боргів, що виникли за час війни. Оскільки в цей період позовна давність фактично не починала спливати, повний строк (зазвичай три роки) слід рахувати з 4 вересня 2025 року.

Право порушено після 04.09.2025. Діють звичайні правила: строк рахується з дня, коли ви довідалися або могли довідатися про порушення, без жодних "воєнних" пільг.

Окремо від цього загального правила продовжує діяти й індивідуальне зупинення перебігу позовної давності за ст. 263 ЦК України — якщо саме пред'явленню конкретного позову перешкоджала непереборна сила (надзвичайна, невідворотна за цих умов подія) або якщо позивач чи відповідач перебуває у складі Збройних Сил України чи інших військових формувань, переведених на воєнний стан. Це вже не загальне правило для всіх, а обставина, яку потрібно доводити стосовно конкретної справи.

Чому помилка в підрахунку коштує грошей

Сплив позовної давності сам собою не позбавляє права подати позов — суд відкриє провадження в будь-якому разі. Але якщо відповідач (боржник) у суді прямо заявить про застосування позовної давності, а поважних причин для її поновлення позивач не доведе, суд відмовить у задоволенні позову саме на цій підставі (ст. 267 ЦК України) — незалежно від того, наскільки обґрунтованою є вимога по суті. Тобто кредитор може мати абсолютно правильний, підтверджений документами борг — і програти справу лише через невірно порахований строк.

Саме тому перед зверненням до суду варто окремо перевірити, до якого саме періоду належить конкретна вимога, і порахувати актуальний строк з урахуванням обох законодавчих змін 2022 та 2025 років.