Перевірка контрагента перед угодою: на що звернути увагу

Базовий рівень: реєстраційний статус компанії

Перше, що варто перевірити, — Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: чи компанія взагалі діюча (не в стані припинення чи банкрутства), хто керівник і чи має він право підписувати договори без довіреності, розмір статутного капіталу, зареєстровані види діяльності (КВЕД) — чи відповідають вони предмету вашої угоди. Насторожити повинна комбінація ознак: компанія зареєстрована зовсім недавно, статутний капітал мінімальний, а вид діяльності ніяк не пов'язаний з тим, що вона вам пропонує, — класичні маркери так званої "фірми-одноденки".

Судова історія та наявні борги

Єдиний державний реєстр судових рішень (reyestr.court.gov.ua) варто перевірити на предмет того, чи не є ваш майбутній контрагент постійним відповідачем у справах про стягнення заборгованості — це непрямий, але красномовний сигнал фінансових проблем. Доповніть перевірку Єдиним реєстром боржників (безкоштовно, erb.minjust.gov.ua) — детальніше про роботу з ним у статті про перевірку майна боржника: якщо в контрагента вже є відкриті виконавчі провадження, його рахунки можуть бути заарештовані в будь-який момент, включно з періодом виконання вашого договору.

Прихована пастка: статус "ризикового платника ПДВ"

Це той пункт перевірки, про який найчастіше забувають, — і даремно. Порядок, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1165 від 11.12.2019, встановлює вісім критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість. Якщо контрагент підпадає під будь-який із них, комісія ДПС може визнати його "ризиковим платником" — і після цього практично всі податкові накладні, які він реєструє, автоматично блокуються.

Чому це має значення саме для вас: якщо ваш постачальник стає ризиковим платником, ви — його покупець — втрачаєте можливість скористатися податковим кредитом за заблокованими накладними, поки ситуація не вирішиться. Це може означати касові розриви, додаткові витрати часу на оскарження блокування і зіпсовані стосунки з власною бухгалтерією. Гірше того — ризик каскадний: за критеріями 12 і 13 Довідника кодів ДПС компанію можуть визнати ризиковою навіть за сам факт постачання товарів чи послуг уже ризиковому контрагенту або придбання в такого контрагента, — тобто ризик передається ланцюжком постачання.

Тут важливо чесно сказати про межі можливостей: відкритого публічного реєстру ризикових платників ПДВ не існує. Дізнатися статус конкретного контрагента можна лише через електронний кабінет платника податків, і лише за умови, що сам контрагент надав згоду на розкриття цієї інформації своїм партнерам (розділ "Згода" в приватній частині електронного кабінету ДПС). Тобто це не той реєстр, який можна перевірити анонімно й миттєво, — про готовність надати таку прозорість варто питати контрагента ще на етапі переговорів, і саме готовність чи небажання її надати вже дещо каже про партнера.

Якщо контрагент бере участь у публічних закупівлях

Якщо ваш майбутній партнер є учасником тендерів через Prozorro, має сенс перевірити, чи не значиться він у реєстрі недобросовісних постачальників, який веде Антимонопольний комітет України відповідно до статті 17 Закону України "Про публічні закупівлі", — потрапляння до цього реєстру означає, що компанію раніше дискваліфікували за порушення умов державної закупівлі.

Хто підписує договір

Окремо, вже на етапі підписання, варто перевірити повноваження конкретної людини, яка ставить підпис: чи дійсно вона керівник, що діє без довіреності (це видно з реєстраційних даних ЄДР), чи діє за довіреністю — і якщо так, чи ця довіреність станом на дату підписання ще чинна, не відкликана і охоплює повноваження саме на укладення цього виду договору. Договір, підписаний особою без належних повноважень, згодом може бути оскаржений як укладений з перевищенням повноважень.

Підсумок

Перевірка контрагента — це не тільки "чи існує компанія", а комплексна оцінка: реєстраційний статус, судова й боргова історія, податкова репутація і повноваження конкретного підписанта. Найбільш недооцінений із цих пунктів — статус ризикового платника ПДВ, оскільки саме він здатний перетворити цілком законну й виконану угоду на джерело фінансових втрат, про які сторони дізнаються вже постфактум.